Історія про те, як юрист Максим Василенко, який працює в проекті МАТРА Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, робив все можливе та 2 доби провести у машині у грандіозній черзі, проїхати 236 км за пропусками для перетину зони розмежування в АТО та отримати відмову.
24 червня 2015. 6.00 ранку. На легковому автомобілі юрист Максим Василенко виїхав з Донецька до м.Велика Новосілка Донецької області з метою отримання пропусків для виїзду/в’їзду особам, яким життєво-необхідно особисто отримати ліки для проведення терапії в м.Слов’янську Донецької області.
6:30. П’ять блокпостів «ДНР» проїхав за 30 хвилин.
9.00. За 2 години 30 хвилин проїхав-проповз крізь чергу довжиною близько 3 кілометрів. По узбіччю дороги стоять таблички – «міни», тобто в лісосмугу заходити небезпечно. Туалети відсутні, є лише один на блокпосту, але до нього потрібно доїхати, дійти. На блокпосту прикордонники перевірили документи, і запитали пропуск на легковий автомобіль, при тому, що його наявність не передбачена, оглянули автомобіль і через 10 хвилин Максим був на блокпосту перед м.Волновахою (блокпост Бугас). За підрахунками чоловіка, він був 237-м у черзі. При цьому, зліва по зустрічній смузі обганяли автомобілі, яким наданий «зелений коридор» – з немовлятами, інвалідами, хворими, місцевими жителями… Але їх було не так багато, з ними їхали всі, хто вважає себе «вищим» за тих, хто стоїть у черзі. І ці особи «без совісті» всі проїхали по «договору» з прикордонниками, не маючи доказів для отримання проїзду без черги, жоден автомобіль не було повернуто для стояння в черзі.
За 30 хвилин просувається 10 автомобілів у черзі – через те, що машини, які їдуть по «зеленому коридору», не мають окремої смуги, а з зустрічної полоси стають перед тобою.
12.00. Після дзвінка на «гарячу лінію» Прикордонної служби України черга почала рухатися о 16:00 годині.
18.00. Вдалось перетнути лінію «кордону» з АТО у м.Волноваха.
Знадобилося 12 годин, щоб проїхати 51 км від Донецька. Звісно, що цього дня юрист вже у ніякий центр видачі пропусків у смт В.Новосвілка до закінчення робочого часу не потрапив. До цього населеного пункту доїхав пізно ввечері. Переночував у автомобілі. Зранку намагався вирішити питання з пропусками для хворих людей, але безрезультатно, бо потрібно тільки особиста присутність хворого, а від організації неможливо оформити пропуск, оскліьки ці особи не є співробітниками і не платять податки.
25 червня 2015. 13.00 виїхав з м. В.Новосілка у Донецьк. Виїхавши з зони АТО, Максим Василенко взяв контактний телефон водія, який був останнім в черзі ( приблизно 500-й на 18 годину 24.06.2015) на погранпосту в м.Волновасі на в’їзд з м.Маріуполя в сторону м.Донецька. О 12 годині 25.06.2015 зателефонував цьому водієві і він повідомив, що йому залишалося 200 метрів черги, але блокпост закрили і невідомо коли відкриють, бо йде обстріл м.Докучаєвська.
15.00. Наближався до другого (останнього) прикордонного поста України (зерносховище (Перлина) в с.Оленівка), щоб в’їхати у Донецьк. Але звідти повертали три рази до с.Новотроїцьке із-за обстрілу блокпосту.
20.00. Прикордонникам була дана команда пропустити колону з 30 автомашин, так як вона опинилася на трасі між двома українськими блокпостами, які припинили роботу через обстріли, а в машинах були маленькі діти, які вже дві доби провели на перетині зони АТО. 10 перших машин прикордонники пропустили, далі без пояснення причин сказали розвертатися до ранку.
26 червня. 5.30 ранку. Під’їхали до «лінії зіткнення» сил АТО України з «ДНР».
6.30. В’їхав в м.Донецьк.
Для того, щоб проїхати шлях в 236 км чоловікові знадобилося 48 годин… Це при тому, що він оминув перший блокпост, оскільки в той день для його проїзду особам, які стояли в черзі, знадобилася доба.
Враховуючи попередню відмову у В. Новосілці, приймати документи на отримання пропусків у зону В, єдиним варіантом було заповнення та подання документів на пропуск зони С, проїзд через Артемівськ. Однак стало відомо, що подати заяви від імені клієнтів не вийде, тому прийшлось переписати всі 120 з гаком заяв на отримання перепусток в зону С, а також написати і прикласти до вищевказаних документів напрямки з лікарень на отримання антиретровірусної терапії у м .Слов’янськ.
Кульмінаційна точка, коли після закінчення виконаної роботи, з’явилася інформація, що документи в паперовому вигляді вже не приймаються. Сенсу їхати і подавати документи на пропуск уже немає. На гарячій лінії пояснили, що можна отримати електронний пропуск, алгоритм заповнення форми прозорий і простий: завести ел.пошту, зареєструватися на сайті СБУ, внести особисті дані, а також вказати причину необхідності перетинати лінію контролю. Але не все так просто! На сайт для подачі документів в електронному вигляді зареєструватися практично нереально, він постійно висне і не працює, робочі години прийому заявок з 9.00-19.00, і в робочий час він вічно перевантажений, тому приклавши максимум часу і зусиль (доводилося заводити будильник на 3 ночі і намагатися оформити заявку) вийшло оформити трохи більше 50 електронних заяв на отримання перепусток. На даний момент ведеться активна робота щодо заповнення форм на отримання електронних перепусток, а також збір заяв та документів на відновлення загублених ІПН. Можливо, цю проблему теж незабаром вийде вирішити.
Для довідки: 7 липня 2015 року Служба безпеки запустила сайт, на якому можна подати електронну заявку для отримання перепустки в зону АТО, а також відстежувати процес і стадії його оформлення.
Для подачі заявки на отримання перепустки спочатку необхідно зареєструватися на сайті, потім вибрати координаційний пункт, через який планується проїзд, і заповнити поля з особистими даними: ім’я, дата народження, телефон та ідентифікаційний код (за бажанням), дані паспорта, адреса фактичного проживання та реєстрації, вказати маршрут і мета проїзду. Також пропонується завантажити електронний формат фотографії
