В Україні станом на початок червня 2021 року близько 2,78% населення отримали принаймні одну дозу вакцини проти вірусу COVID-19. Водночас за результатами дослідження, проведеного у Британії, у людей, що живуть з ВІЛ, ризик смертності в два-три рази вищий, у зв’язку з наявністю супутніх захворювань (діабет, хвороби нирок, печінки, респіраторнi, серцево-судиннi захворювання тощо), що можуть спричинити тяжкі форми перебiгу захворювання на COVID-19. Тож разом з усією мережею БО “100% Життя” чекаємо включення ВІЛ-позитивних людей до пріоритетних груп вакцинації.
А сьогодні ми поспілкувалися з Сергієм Старостенко, виконавчим директором БО “Мережа 100 відсотків життя. Запоріжжя”, про важливість щеплень від COVID-19 для людей, що живуть з ВІЛ, та його особистий досвід вакцинації.
— Сергію, чому ти зробив вибір на користь вакцинації?
— Дізнавшись про можливість зробити щеплення, я довго не вагався, бо, якщо проаналізувати історію людства, то такі інфекції, як правець, віспа, поліомієліт, дифтерія та інші вдалося подолати лише завдяки вакцинації. І якби люди не робили щеплень, то ці інфекції продовжували б забирати мільйони життів у всьому світі. Коли з’явилася вакцина від COVID-19, я почав збирати інформацію, багато читав про неї в інтернеті (звісно, щоб зробити правильний вибір, важливо користуватися достовірними джерелами інформації: у даному випадку це Міністерство охорони здоров’я України, ВООЗ, Центр громадського здоров’я), і зрозумів для себе, що вчені вже мають достатню базу досліджень і напрацювань для розробки ефективної вакцини.
— Чи були в тебе сумніви, переживання, побоювання?
— Так, було трішки страшно, оскільки так чи інакше мені траплялася недостовірна, міфізована інформація, яку активно поширюють у соцмережах, по телебаченню, яку потім переповідають знайомі, і ці “страшилки” провокували певне хвилювання. Однак здоровий глузд узяв гору: мільйони людей у всьому світі роблять щеплення від різних захворювань, у тому числі й COVID-19. Тому можу запевнити: вакцинуватися — не страшно! Сама процедура займає небагато часу: консультація лікаря, власне сама ін’єкція, та півгодини потому необхідно знаходитися під наглядом медпрацівника.
— Чи консультувався ти з лікарем стосовно щеплення?
— Я вже більше 10 років живу з ВІЛ, і коли мені випала нагода провакцинуватися, я прийняв рішення сам, а з лікарем-інфекціоністом спілкувався вже після щеплення. Однак людям, які живуть з ВІЛ, я б порадив про всяк випадок проговорити питання щодо вакцинації зі своїм інфекціоністом, хоча істотних протипоказань для щеплень немає — їх роблять навіть людям похилого віку, із хронічними захворюваннями. Вакцина, що вводиться, не містить живого вірусу, а лише його генетичний матеріал, тому вона цілком безпечна для людей, які живуть з ВІЛ.
— Як вплинула вакцинація на твоє самопочуття, прийом АРТ, звичний щоденний режим?
— Особливих побічних реакцій після щеплення я не відчув, була лише слабкість першу добу-півтори, а в деяких моїх знайомих спостерігалося незначне підвищення температури. Та хочу зазначити, що часто спрацьовують психологічні механізми: коли ми чекаємо певні відчуття чи побічні реакції після процедури, яка нас лякає чи відносно якої ми маємо сумніви, — то, як правило, ми їх починаємо відчувати. Я — не виключення, і також після вакцинації дуже уважно прислухався до свого організму, самопочуття, але зрештою усвідомив, що ніяких побічних реакцій насправді немає, я їх сам намагаюся знайти. Стосовно антиретровірусної терапії — я приймав її, як звичайно, оскільки немає ніяких протипоказань чи взаємодії АРВ-препаратів з вакциною та, відповідно, людям, що живуть з ВІЛ, немає необхідності переривати прийом ліків у зв’язку зі щепленням.
Тому з власного досвіду можу стверджувати, що інформація стосовно того, що вакцинація для ВІЛ-позитивних людей небезпечна — це міф. Проведене щеплення ніяким чином не вплинуло ні на моє самопочуття, ні на прийом АРТ, ні на результати аналізів. Вакцинація має беззаперечні переваги, доведені науково: навіть якщо людина, яка зробила щеплення, захворіє на COVID-19, то хвороба пройде у більше легкій формі, без ускладнень, які виникають в результаті захворювання. Тож для мене вибір на користь вакцинації очевидний.
